Биківня · Бабин Яр · Буча

Биківня · Бабин Яр · Буча

Проєкт про комунізм, нацизм і рашизм

Чутливий контент

Про проект

Ідея та завдання

Про проєкт

Непокаране локальне зло породжує зло глобальне.

Ідея проєкту — показати сутність та вплив на колективну пам’ять комунізму, нацизму і рашизму через розповіді про дуже конкретні факти здійснених ними масових злочинів проти людства — їхні жахливі дії на території Києва і на його околицях, внаслідок  яких виникли три місця масових таємнимних поховань цивільного населення:

Биківня — жертви комунізму, вбиті у 1937–1941 рр.

Бабин Яр — жертви нацизму, вбиті у 1941–1943 рр.

Буча — жертви рашизму, вбиті у короткий період 03.03.–31.03.2022 р.

Проєкт привертає увагу суспільства до травматичної спадщини, сформованої у періоди окупації України тоталітарними комуністичним і нацистським режимами, та про їхній вплив на колективну пам’ять. А також допомагає знайти інструменти для осмислення і пояснення причин здійснення злочинів авторитарним рашистським режимом. 

Ми не лише порівнюємо ці режими, а пояснюємо їхню еволюцію, зокрема те, як у суспільствах формується тоталітарний консенсус, що стає запорукою для вчинення масових злочинів та їх виправдання. Але в цивілізованому, демократичному світі жодне вбивство не може бути виправдане ідеями, якими б значущими їх не намагалися показати лідери тоталітарних і авторитарних держав.

Проєкт дає можливість подивитися на комунізм, нацизм і рашизм в історичній ретроспективі, співставити їхню ідеологію, спрямування, методи вбивства людей, а заодно — і спробувати розробити механізми протидії та запобігання подібним злочинам у майбутньому. Адже паралелі, що виникають у процесі аналізу цих режимів, дають ключі до розуміння подій сьогодення.

Тож запрошуємо до відкритого діалогу не лише про наше минуле, а й про теперішнє і майбутнє, яке ми прагнемо уявити і створити.

«Ідея проєкту виникла у вересні 2022, коли ми дізналися про Ізюмську трагедію. Історія Києва зберігає зв’язок між трьома злочинними режимами, говорити про які одночасно для європейських істориків досі не прийнято. Тому я вирішила розповісти про злочини комунізму, нацизму і рашизму через дуже конкретні місця пам’яті мого рідного міста», — авторка ідеї і кураторка проєкту, голова ГО «Світарта» Світлана Ляховець.

«Нацизм і комунізм не є тотожними рашизму, тут справа складніша. Цей проєкт надзвичайно важливий для розуміння, як формувалися і втілювалися на практиці ідеї цих режимів. Як відбувалася дегуманізація жертви, але, разом з тим, як пізніше втратили людську подобу і кати. Як було нормалізоване зло і поставлене на потік убивство людей. Тому ці кейси про Биківню, Бабин Яр і Бучу надзвичайно важливі для розуміння анатомії цього зла», — Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. 

«Розповідь про Биківнянські могили у цьому проєкті — це спосіб нагадати не лише про жертви злочинів комуністичного тоталітарного режиму, але і про їх виконавців. І не лише тих, що ухвалював рішення за письмовим столом, але і про тих, хто безпосередньо їх здійснював. Тобто, йдеться про засудження всієї системи, яка мала значну підтримку знизу», — історик,  голова Національної комісії з реабілітації Роман Подкур.

«Моя країна в минулому столітті потерпала від тоталітаризмів, як від комуністичного, так і від нацистського: і Голодомор, і депортація кримських татар, і геноцид ромів, і Биківня, і Голокост євреїв. І зараз ми потерпаємо від такого самого жахливого ворога. Рашизм має велику спорідненість із комуністичними злочинами, але є також очевидна типологія спорідненості, якщо ми порівнюємо його із жахливими злочинами націонал-соціалізму», — історик, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.

«Рашизм — це той геополітичний тренд, страшнішого за який нічого немає. Багато хто стверджував, що рашизм успадкував, перетравив і впроваджує практики попередніх тоталітарних режимів. Це абсолютна правда», — історикиня, авторка книжки «Рашизм. Звір з безодні» Лариса Якубова.

Про проект

Команда

Команда: над проектом працюють

Світлана Ляховець, кураторка, культурна менеджерка, голова ГО “Світарта”, координаторка проектів Центральної і Східної Європи в Інституті історії Литви. Авторка ідеї і керівниця проекту

Роман Подкур, к.і.н., с.н.с. відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації. Співавтор концепції та автор текстів, науковий редактор проекту

Ігор Конколевський, професор, директор Центру історичних досліджень Польської академії наук у Берліні. Співкоординатор з підготовки і поширення німецькомовних матеріалів, організатор конференції в Берліні

Надія Гончаренко, с.н.с. Інституту культурології НАМ України. Співкоординаторка і наукова редакторка проекту

Анатолій Подольський, к.і.н., керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, провідн. н. с. відділу етнополітології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Науковий редактор проекту

Лариса Якубова, д.i.н., завідувачка відділу історії України 20-30 років ХХ ст. Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України. Наукова редакторка проекту

Ірина Озаринська (Ozi), художниця, перформерка, авторка Мовчазної книги «Трикутник зла: комунізм, нацизм, рашизм»

Роман Гардашук, дослідник, перекладач, літературознавець. Науковий консультант і дослідник у проекті

Оксана Гуменюк, кураторка, культурна менеджерка. Менеджерка та координатора наукової конференції проекту

Олена Нікуліна, графічна дизайнерка, співавторка айдентики проекту

Микита Плужко, графічний дизайнер, співавтор айдентики проекту

Наталя Омельчук, історикиня, методологиня, авторка проекту з вивчення історії в музеях. Розробниця рекомендаційних матеріалів для роботи з дітьми та дослідниця у проекті

Ігор Бартків, начальник Архівного відділу Бучанської міської ради. Науковий консультант проекту

Марія Ласкова, діджитал-маркетологиня, smm-експертка. Координаторка з маркетингового супроводу та діджитал-маркетингу

Рустем Скибін, куратор, художник. Координатор з маркетингового супроводу та діджитал-маркетингу

Тіна Пересунько, історикиня, н.с. Інституту археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, редакторка текстів. Науково-літературна редактрка текстів

Віталій Ніщименко, дизанер. Розробник візуальних матеріалів проекту

Ірина Толстопятенко, ІТ-розробниця, розробниця сайту

Данило Жикол, ІТ-розробник, розробник сайту

Марина Помазанова, бухгалтерка проекту

Олена Чомахашвілі, юристка проекту

Ольга Гурч, дослідниця, педагогиня. Дослідниця у проекті

Олександр Маєвський, к.і.н., с.н.с. відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України. Дослідник у проекті

Ілай Келсі, переклад англійською

Алла Яценко, переклад англійською

Юрій Сильвестров, переклад німецькою

Про проект

Організації

Реалізатор, донор і партнери: створення, підтримка та співпраця

Проект реалізується ГО Svitarta за підтримки EVZ Foundation

Партнери проекту:

🇺🇦 Український інститут національної пам’яті

🇵🇱 Zentrum für Historische Forschung Berlin

🇱🇹 Lietuvos istorijos institutas

🇺🇦 Галузевий архів Служби безпеки України

🇺🇦 Меморіальний заповідник  “Биківнянські могили”

🇺🇦 Національний історико-меморіальний заповідник Babyn Yar

🇺🇦 Архівний відділ Бучанської міської ради

🇺🇦 Український центр вивчення історії Голокосту

🇵🇱 🇺🇦 Центр польських та українських студій Європейського університету Віадріна

🇵🇱 Інститут Пілецького в Берліні

Про проект

Контакти

Контакти

На цій сторінці